Змінити пароль!
Скинути пароль!
Фезолінетант та елінзанетант чинять сприятливий вплив на вазомоторні симптоми менопаузи; при цьому елінзанетант забезпечує більш виражене полегшення симптомів та покращення якості сну.
У дослідженнях з вивчення впливу терапії фезолінетантом та елінзанетантом на вазомоторні симптоми у жінок у період менопаузи були отримані надихаючі результати, що підтверджують ефективність та безпеку обох препаратів. До огляду були включені дані 7 рандомізованих контрольованих досліджень (РКД), в яких взяли участь 4087 пацієнток. Також було проведено систематичний огляд результатів баз даних MEDLINE, EMBASE і Cochrane з акцентом на оцінку частоти і ступеня вираженості вазомоторних симптомів.
У систематичному огляді та метааналізі дослідники збирали дані про кількість, середній вік, індекс маси тіла (ІМТ) і частку пацієнток, які перенесли оваріектомію (хірургічне видалення яєчників). Аналіз проводили з використанням методу Мантеля - Хензеля з розрахунком 95% довірчих інтервалів (ДІ). Гетерогенність досліджень оцінювали за допомогою статистичного критерію I 2 , а статистичні розрахунки виконували із застосуванням програмного забезпечення R версії 4.3.2. Результати аналізу вказували на те, що застосування як фезолінетанта, так і елінзанетанта суттєво знижувало частоту розвитку вазомоторних симптомів порівняно з плацебо.
При застосуванні фезолінетанту в дозах 30 мг і 45 мг середня відмінність становила 2,16 і 2,54 відповідно, тоді як при застосуванні елінзанетанту в дозі 120 мг спостерігалося ще більше зниження із середньою відмінністю, що становила 2,99. Ці результати були зіставні у всіх проаналізованих дослідженнях; статистично значуща гетерогенність була відсутня (I 2 = 0 %). Крім зниження частоти розвитку симптомів, застосування обох препаратів забезпечувало зниження вираженості вазомоторних симптомів. Терапія фезолінетантом у дозі 30 мг та 45 мг знижувала вираженість симптомів на 0,20 та 0,24 відповідно, а терапія елізанетантом у дозі 120 мг призводила до більш вираженого зниження – на 0,36.
Було також зазначено, що застосування елінзанетанту у дозі 120 мг суттєво покращувало якість сну; середня відмінність для цього показника склала 4,65. Це підкреслює, що користь препарату не обмежується зниженням вазомоторних симптомів. Незважаючи на те, що обидва препарати загалом добре переносилися пацієнтками, в рамках аналізу було виявлено деякі відмінності у небажаних явищах. Терапія елінзанетантом у дозі 120 мг викликала меншу кількість небажаних явищ, пов'язаних із застосуванням препарату, порівняно з плацебо (11,70 % порівняно з 20,75 %), внаслідок чого відношення ризиків становило 0,57. Крім того, при застосуванні елінзанетанта частота розвитку головного болю була статистично значуще нижчою (2,54 % порівняно з 8,0 %, відношення ризиків: 0,32), що свідчить про більш сприятливий профіль безпеки порівняно з плацебо. Таким чином, фезолінетант та елінзанетант ефективні у боротьбі з вазомоторними симптомами у жінок у період менопаузи, причому елізанетант є більш ефективним, особливо щодо зниження частоти розвитку симптомів та покращення якості сну.
Obstetrics & Gynecology
Fezolinetant and Elinzanetant Therapy for Menopausal Women Experiencing Vasomotor Symptoms: A Systematic Review and Meta-analysis
Artur Menegaz de Almeida та співавт.
Коментарі (0)